Вовк

Вовк – дуже розумна й витривала тварина. Ці звіри тримаються невеликими, добре організованими зграями з чітко вираженою ієрархією. Зграю очолює ватажок і його обраниця.

Ряд – Хижаки

Родина – Вовчі

Рід/Вид – Canis lupus

РОЗМІРИ

Довжина: 105-160 см, самці приблизно на 20% більші за самок.

Довжина хвоста: 35-50 см.

Маса: у середньому 32-50 кг.

РОЗМНОЖЕННЯ

Статеве дозрівання: з 2-3 років.

Шлюбний період: грудень-березень, залежить від регіону.

Вагітність: 62-75 діб.

Кількість дитинчат: 1-12, зазвичай 4-7.

СПОРІДНЕНІ ВИДИ

До роду належать шість видів.

Вовк населяє всі типи життєвого простору: від арктичної тундри й просторих степів до високих гір і лісів. У минулому вовки мешкали майже по всій північній півкулі, а сьогодні вони зустрічаються лише в небагатьох місцях. Полювання на них не припиняється. З кожним роком вовкам дедалі складніше здобувати собі їжу.

ЗБЕРЕЖЕННЯ

Попри активну діяльність захисників природи, популяціям вовка в багатьох країнах все ще загрожує зникнення. Цей звір занесений до Червоної книги багатьох країн.

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Учені вважають, що вовки як санітари — корисні тварини і їх не можна бездумно знищувати.

Ці добре усім відомі хижаки розповсюджені в усій Європі, Азії і Північній Америці. Полюють сімейними групами (зграями) на різних копитних, часто нападають на домашню худобу. Середня вага вовка близько 40 кг, від собак він відрізняється більш гострими і могутніми зубами. Часто утворюють родинні пари на все життя. Вовченята народжуються сліпими, у лігві звичайно 2—7 малят. Ростуть вовченята дуже швидко і до 2 років вже стають дорослими.

РОЗМНОЖЕННЯ

Вовчихи досягають статевої зрілості зазвичай на другому році життя, а самці -тільки у віці трьох років. Гін у вовків буває взимку. В залежності від регіону проживання, він може тривати з грудня по березень.

Вовки створюють пари на все життя, тому гін у дорослих вовків, які зберегли свою пару, відбувається за мирних обставин. Біля молодих і одиночних старих самок нерідко збирається група самців, між якими відбуваються бійки.

Вагітність у вовчих триває від 62 до 75 діб. У середньому самка приводить від 4 до 7 вовченят. Дитинчата з’являються на світ навесні. Вони сліпі, їхні вушні отвори закриті. Вовченята вкриті рідкою бурою шерсткою. Очі в них розплющуються приблизно через 9-15 днів після народження. З лігва вовченята вперше виходять у тритижневому віці.

Самка протягом 1,5 місяця годує вовченят молоком, але вже в цей час батьки годують їх також і напівперетравленим м’ясом, що його відригує самець. Весь час протягом вигодовування дитинчат батько приносить самці і вовченятам їжу. Потім батьки навчають щенят полювати. Попри турботу батьків, смертність вовченят є дуже високою.

СПОСІБ ЖИТТЯ

Звички: колективні тварини; тримаються зграями до 20 особин.

Їжа: головним чином олені, косулі, велика рогата худоба, падаль, ягоди.

Тривалість життя: близько 10 років.

Вовки тримаються сімейними зграями. Пари утворюють на все життя. Ядро зграї – цьогорічні молоді тварини з батьками, до яких приєднуються неодружені самці. Вовки тримаються в межах прилеглого до лігва району. Кожна сім’я мешкає на своїй ділянці. Межі своєї території вони мітять за допомогою сечових краплень або випорожнювань. Вовки влаштовують лігва під вивернутим корінням дерев, серед бурелому, в ущелинах скель. На великих тварин вони полюють усією зграєю. При цьому вовки практикують розділення обов’язків: одні біжать по п’ятах жертви, а інші – напереріз або неквапом підбігають, а потім змінюють своїх товаришів, що переслідують здобич. Ці хижаки активні в нічний час. Про свою присутність вовки нерідко дають знати гучним завиванням. За допомогою різного роду завивань вовки обмінюються між собою інформацією.

ВОВК І ЛЮДИНА

Люди завжди боялися вовків. Жодна інша тварина не зазнавала такого переслідування з їхнього боку, як вовк. Від повного вимирання цю тварину врятували кмітливість і здатність пристосовуватися до різних умов життя. Колись вовки населяли обширні простори США, у наші ж дні вони зустрічаються лише в декількох регіонах. Вовки були повністю знищені в Японії. У Мексиці проживає близько 50 вовків, в Іспанії і Португалії їх є близько 200, а на території України нараховують до 2 500 особин. Первинною причиною скорочення чисельності вовків було зменшення площі лісових масивів. Люди відловлюють, отруюють і відстрілюють вовків. Збереження виду залежить від того, чи навчиться людина співіснувати з цим звіром.

ЇЖА

Вовк – це типовий хижак, їжу цей звір добуває самостійно, активно розшукуючи і переслідуючи жертву. Основу його живлення складають копитні тварини. У тундрі – це північні олені, у лісах – олені, дикі кабани, а в степовій і пустельній зоні – домашні тварини й антилопи. Вовки також полюють на зайців, мишоподібних гризунів (полівок, лемінгів), ховрахів. У літній час вони руйнують пташині гнізда, поїдаючи яйця і пташенят птахів, що гніздуються на землі (водоплавних, тетерукових). Іноді здобиччю вовків стають лисиці і єнотовидні собаки, а часом і домашні собаки.

Серед вовків поширений канібалізм. За нагоди вовки не гидують і мертвечиною. У південних частинах ареалу вовки харчуються також рослинною їжею – ягодами, фруктами та грибами. У степах вони нерідко здійснюють набіги на баштани кавунів і динь – таким чином вовки вгамовують спрагу, оскільки потребують регулярного водопою. Голодний вовк здатний з’їсти до 10 кг м’яса.

ВІДОМО, ЩО…

• Вовки – дуже обережні тварини і намагаються уникати зустрічей з людиною. На людину нападають тварини, хворі на сказ.
• Зграї вовків на півночі Америки мігрують на тисячі кілометрів, слідуючи за оленями карібу.
• У Північній Америці живе декілька підвидів вовка, а в Арктиці проживає полярний вовк. У національних парках Йеллоустон і Глейшер живе особливий підвид – північний гірський вовк. Він занесений до Червоної книги МСОП.
• На півдні США мешкає дуже рідкісний рудий вовк.
• Знаменитий „вовк-одинак” – це тварина, яка залишила зграю. Такі звіри уникають контактів з іншими вовками і рідко виють.

ХАРАКТЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ ВОВКА

Полювання: міцна будова тіла говорить про те, що вовк скоріше витривалий, ніж швидкий. Полюючи, він часто пробігає більше 60 км на день. У нього могутній лоб, а тиск щелеп становить 15 кг/см2.

Органи чуття: вовк знаходить здобич завдяки чудовому чуттю. Переслідуючи здобич, покладається на відмінний зір і слух.

Шерсть: густа шерсть вовка може бути різної масті: від майже білої до абсолютно чорної.

Хвіст: під час швидкого бігу вовк тримає його високо піднятим.

Зуби: могутніми іклами вовк міцно утримує здобич, а корінними зубами зриває м’ясо з кісток.